Упродовж другого семестру 2024–2025 навчального року на факультеті історії, політології і міжнародних відносин Карпатського національного університету імені Василя Стефаника відбулися акредитаційні експертизи чотирьох освітніх програм: «Історія і археологія», «Середня освіта (Історія)», «Політологія» та «Політологія. Національна безпека». 20 травня 2025 р., з метою підбиття підсумків цієї роботи, на Факультеті відбувся методичний семінар, у межах якого виступили гаранти освітніх програм та учасники дискусії.
Комар Володимир Леонович, гарант освітньої програми «Історія і археологія» (бакалавр), зазначив, що акредитаційна процедура виявила як сильні сторони програми, так і низку проблемних моментів. Він наголосив на важливості підвищення публікаційної активності викладачів, які забезпечують реалізацію програми, відповідно до тематики дисциплін. Виокремив потребу врегулювання обсягу обов’язків гаранта та зменшення його аудиторного навантаження. Серед завдань на перспективу – професор В. Комар звернув увагу на потребу оновлення програми та її навчального плану, подання їх на розгляд Науково-методичної ради університету.
Королько Андрій Зіновійович, гарант освітньої програми «Середня освіта (Історія)» (бакалавр), наголосив на необхідності забезпечення відповідності діяльності викладачів вимогам ліцензійних умов, зокрема щодо публікацій у фахових виданнях. Підкреслив потребу оновлення внутрішніх нормативних документів університету, узгодження їх із чинним законодавством і чіткого визначення статусу робочих програм навчальних дисциплін. Окремо звернув увагу на вдосконалення структури силабусів і систематизацію навчальної літератури для студентів.
Москалюк Михайло Федорович, гарант освітньої програми «Політологія» (бакалавр), підкреслив необхідність усунення технічних і змістових недоліків, виявлених під час акредитації. Серед ключових завдань – оновлення матеріалів у системі дистанційного навчання, виправлення силабусів, удосконалення навчального плану, а також розвиток системи внутрішнього аудиту. Він наголосив на доцільності створення факультетської ради стейкголдерів, активнішому залученні роботодавців до освітнього процесу та стимулюванні академічної мобільності студентів.
Доцяк Ігор Іванович, гарант освітньої програми «Політологія. Національна безпека» (бакалавр), звернув увагу на недостатню оперативність внутрішньої системи забезпечення якості освіти щодо змін у нормативно-правовій базі. Зазначив, що відсутність системного узагальнення досвіду попередніх акредитацій призводить до повторення типових помилок. Наголосив на необхідності вдосконалення внутрішнього моніторингу освітніх програм та підвищення координації між гарантами і структурними підрозділами університету.
Райківський Ігор Ярославович, завідувач кафедри історії України і методики викладання історії, подякував гарантам за проведену роботу та наголосив на труднощах, спричинених відсутністю державного стандарту предметної спеціальності 014.03 «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)». Зазначив, що через постійні зміни нормативної бази гаранти потребують інституційної підтримки. Запропонував створити в університеті окремий підрозділ, який би допомагав у підготовці до акредитацій, а також висловив сподівання на якнайшвидше ухвалення державних стандартів освіти, що дозволить зменшити суб’єктивізм у оцінюванні програм.
Дерев’янко Сергій Миронович, професор кафедри політичних наук, відзначив, що результати акредитації мають стати підґрунтям для вдосконалення освітнього процесу. Наголосив на важливості створення відділу ліцензування та акредитації в університеті, який забезпечуватиме якісний моніторинг діяльності кафедр і реалізацію вимог Ліцензійних умов.
Жерноклеєв Олег Станіславович, завідувач кафедри всесвітньої історії, наголосив на доцільності оптимізації навчального навантаження викладачів та підвищення ефективності реалізації освітніх програм. З цією метою він запропонував розглянути можливість зменшення кількості дисциплін у навчальному навантаженні при одночасному збільшенні кількості аудиторних годин, передбачених для обов’язкових компонент освітніх програм. Такий підхід, на його думку, дозволить підвищити якість освітнього процесу без зміни кількості кредитів і без внесення коректив до змісту освітніх програм, а також сприятиме кращому виконанню Ліцензійних умов, у тому числі щодо фахових публікацій викладачів.
