Сьогодні, 24 липня 2025 р., в Історико-меморіальному музеї Олекси Довбуша з нагоди ювілейної річниці від дня народження доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка АН Вищої школи України, почесного професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Володимира Васильовича Грабовецького відбувся круглий стіл. Його організаторами стали кафедра історії України і методики викладання історії Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша та Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Модератором заходу виступив завідувач кафедри історії України і методики викладання історії І.Я. Райківський.
Під час круглого столу з вітальними словами і промовами виступили в.о. ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор Ігор Цепенда, директор Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, професор Ігор Соляр, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка Олексій Сухий, кандидат історичних наук, доцент, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Карпатського університету Ігор Гурак, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України і методики викладання історії І.Я. Райківський, кандидат педагогічних наук, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Михайло Косило, а також кандидат історичних наук, син Володимира Грабовецького Богдан Грабовецький.
В.о. ректора Ігор Цепенда під час відкриття круглого столу зазначив: «Історична школа урбаністики та краєзнавства, створена професором Володимиром Грабовецьким, – унікальне явище. Вона стала взірцем не лише для нашого університету, а й для багатьох регіонів України. Професор Грабовецький належить до тих небагатьох українських істориків, які творили в умовах тоталітаризму, але водночас розуміли: потрібно будувати міцний національний фундамент, звертаючись до витоків. І перш за все – до пізнання рідної землі, місць, де ми народилися. Володимир Васильович все робив для того, щоб історія України та рідного краю була ближчою й цікавішою. Його наукові знання і творчий доробок є цінним надбанням з локальної історії, вивчення літописів рідних малих батьківщин, які сьогодні передають учням вчителі історії та керівники гуртків у закладах загальної середньої історії і закладах позашкільної освіти, формують музеї та музейні кутки у школах, ведуть шкільну пам’яткоохоронну роботу. Володимир Васильович розумів, що потрібно формувати фундамент і треба йти до джерел. А тому він всіх нас вчив працювати з джерелами, документами, спогадами, пізнаючи краще ті місця, де ми народилися».
«Академік Володимир Грабовецький залишив нам свою унікальну історичну наукову спадщину. Але, насамперед, вивченням історичних подій через призму пізнання рідного краю він хотів оживити історію, зробити її зрозумілою та особистісно значущою. Він щедро ділився своїми виданнями, ідеями, здобутками, і за це ми були йому вдячні», – сказав у вітальному слові декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Ігор Гурак.
У рамках заходу було презентовано колективну монографію, підготовлену колегами та учнями В.В. Грабовецького, під назвою «Володимир Грабовецький – історик України» (за редакцією І.Є. Цепенди, І.Я. Райківського та О.І. Єгрешія. 338 с.). Монографія, підготовлена на основі ІV Грабовецьких історичних читань, що відбулися на історичній батьківщині професора в селищі Печеніжин, складається з трьох частин: 1) Володимир Грабовецький як науковець, викладач і громадський діяч; 2) Регіонознавчі дослідження в Україні: історія і сучасний стан; 3) Історичне краєзнавство та біографістика на Прикарпатті.
Співавторами колективного видання виступили відомі вчені, колишні колеги та учні В.В. Грабовецького, історики і краєзнавці: доктори наук, професори Олександр Гуржій, Микола Кугутяк, Ігор Пилипів, Петро Сіреджук, Василь Марчук, Степан Борчук, Сергій Адамович та ін. Серед співавторів були як відомі вчені, автори численних історико-краєзнавчих досліджень (Володимир Пришляк, Андрій Королько, Олег Єгрешій, Степан Кобута, Петро Костючок, Богдан Паска, Іван Тимів, Лілія Щербін та ін.), так і молоді дослідники, аспіранти та випускники магістратури (Андрій Бойда, Світлана Галемчук, Андрій Жук, Іванна Палійчук та ін.), усього – 29 авторів.
Під час круглого столу, в неформальній атмосфері свої думками про багатогранну діяльність і творчу спадщину В.В. Грабовецького ділилися його учні, колеги, музейні працівники Ігор Райківський, Володимир Пришляк, Володимир Федорак, Юрій Срайчук, Марія Вуянко, Дарія Ониськів, земляк і вихованець Володимира Васильовича, колишній випускник Іван Котів, Олег Єгрешій, Степан Кобута, Андрій Королько, Богдан Паска, Петро Костючок, Лілія Щербін, Руслан Делятинський, Володимир Бакала та ін.
Зокрема, розглядалися такі питання: в чому полягає значення творчого доробку вченого; Володимир Грабовецький як людина, особливості формування його світогляду (походження, дитинство, юність, роки навчання у Львівському університеті та ін.); початок та історичний контекст творчої кар’єри науковця на тлі радянської епохи, в умовах тоталітарної дійсності, чому він переїхав у 1975 р. з м. Львова до м. Івано-Франківська, помінявши галицьку метрополію на тоді ще провінційне місто; професор як репрезентант на Прикарпатті наукової школи Антоновича-Грушевського-Крип’якевича, учнем якого він був; внесок Володимира Грабовецького у створення в нашому університеті 1990 р. кафедри історії України (нині – кафедра історії України і методики викладання історії) та розбудову Всеукраїнської (тепер – Національної) спілки краєзнавців й Українського товариства охорони пам’яток історії та культури; карби вченого у літописанні «малих батьківщин» рідного краю; цікаві повсякденні і гумористичні епізоди, пов’язані з життям і діяльністю вченого тощо.
Основним завданням круглого столу є узагальнення джерелознавчих та історіографічних здобутків наукової, історико-краєзнавчої і музейної роботи В.В. Грабовецького, творче осмислення нових методологічних підходів до вивчення історії України, історичного краєзнавства та музеєзнавства. Його проведення засвідчило не лише глибоку повагу академічної спільноти до постаті Володимира Грабовецького, а й неперервність традицій історичної науки, які сформував професор, та їхнє живе продовження в сучасності.
