Практика студентів є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців з вищою освітою і галузевих стандартів вищої освіти.
Вона спрямована на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, набуття і удосконалення практичних навичок і умінь, формування та розвиток у студентів професійного вміння приймати самостійні рішення в умовах конкретної професійної ситуації, оволодіння сучасними методами, формами організації праці, визначених освітньо-кваліфікаційною характеристикою підготовки фахівців відповідного напряму підготовки, спеціальності.
Практика має велике значення для підготовки та формування фахівця і дає змогу:
– оволодіти необхідними знаннями щодо сучасних змін у державотворенні, умінням і навичками прийняття та пошуку інноваційних шляхів виваженої раціональності у майбутній професійній діяльності;
– виявити уміння та навички організаторської, управлінської діяльності щодо забезпечення трудової та технологічної дисципліни, створення безпечних умов праці для здоров’я;
– приймати професійні рішення з урахуванням їх педагогічних та психологічних наслідків;
– володіти уміннями та навичками застосування знань на практиці.
За час проходження виробничої практики студенти спеціальності «політологія» повинні: ознайомитися з досвідом та методами роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, сучасними технологіями, прийомами, принципами діяльності, системою інформаційного забезпечення державних службовців; закріпити і розширити суму набутих нормативних знань; ознайомитися з практикою застосування нормативних документів, розробки громадсько-політичних проектів.
Наскрізна програма практики включає послідовне проведення наступник практик:
1. навчальна практика у ЗМІ (4 тиж. – 4 сем., без відриву від навчання);
2. виробнича політологічна практика у політичних партіях (4 тиж. – 6 сем., без відриву від навчання);
3. виробнича педагогічна практика (4 тиж. – 8 сем.);
4. виробнича політологічна практика в органах державної влади і місцевого самоврядування (4 тиж. – магістри, 8 тиж. – спеціалісти, 8 семестр)
НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА У ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Програма навчально-ознайомлювальної практики студентів ІІ курсу спеціальності 6.030104 – «Політологія» розроблена у відповідності до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (1993 р.), «Методичних рекомендацій по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів України» (1996 р.), «Положення про організацію та проведення практики в Інституті історії, політології і міжнародних відносин».
Мета практики: закріпити знання, отримані студентами під час засвоєння навчального курсу «ЗМІ в політичному житті суспільства», формування професійних умінь та навичок практичної політичної діяльності в рамках ЗМІ, оволодіння методикою політологічного аналізу політичної інформації, поглиблення професійних інтересів майбутніх політологів.
Базові об’єкти практики:
1) Івано-Франківська ОДТРК «Карпати»
2) Телерадіокомпанія «Вежа»
3) Телерадіокомпанія «РАІ»
4) Телерадіокомпанія «3 студія»
5) редакції друкованих періодичних видань Івано-Франківська та районів: івано-франківські міські видання «Галицький кореспондент», «Репортер», «Рідна земля», «Західний кур’єр»; районні газети «Слово народу» (Богородчани), «Галицьке слово» (Галич), «Край» (Городенка), «Коломийські вісти» (Коломия); «Народна воля» (Надвірна), «Вперед» (Тисмениця).
6) в) редакції Інтернет видань: «Франко Таймс», «Агенція новин Фirtka.if.ua», «Бліц-інфо», «Правда».
Основні вміння, якими повинні оволодіти практиканти:
- навички збору інформації на основі аналізу кількох публікацій , листів до редакцій, Інтернет-публікацій;
- упорядкування та аналіз зібраної інформації;
- узагальнення підсумків та рекомендацій.
Після закінчення практики студенти подають на кафедру політології наступні документи:
– письмовий звіт встановленого взірця, підписаний і оцінений безпосереднім керівником від бази практики
– за встановленим зразком щоденник практики;
– індивідуальні завдання;
– огляд-характеристику органу ЗМІ, в якому проводилася практика;
– характеристику з місця практики, підписану керівником бази практики і завірену в установленому порядку;
– надруковані (випущені в ефір) один-два інформаційно-аналітичні матеріали (радіо- чи телепередачі) органів, де проходила практика;
ВИРОБНИЧА ПОЛІТОЛОГІЧНА ПРАКТИКА У ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЯХ
За навчальним планом підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» спеціальності 6.030104 «Політологія» для студентів денної форми навчання виробничо-політологічна практика проводиться на підставі «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», (1993 р.), Типового навчального плану спеціальності 6.030104 «Політологія» та «Положення про організацію та проведення практики в Інституті історії, політології і міжнародних відносин»
Практика в політичних інститутах для студентів спеціальності “Політологія” проводиться у шостому семестрі впродовж чотирьох тижнів і спрямована на ознайомлення студентів – майбутніх спеціалістів в галузі політології, з різноманітними політичними організаціями, що входять до політичної системи сучасної України і відіграють в ній важливу роль.
Враховуючи те, що в політичному житті сучасної України найактивнішу участь серед політичних інститутів приймають політичні партії, саме їх осередки – їх обласні, районні чи міські структури, обираються як місця проходження практики.
Знайомство з роботою управлінського апарату політичних партій, їх структурних підрозділів дозволить студентам більш глибоко осмислити роль політичних партій в політичному житті суспільства, усвідомити місце і роль політолога в політичних партіях, більш компетентно підійти до вибору напрямку своєї роботи по закінченні університету.
Виробнича політологічна практика розглядається як одна з основних виробничих практик, що є неодмінною частиною професійної підготовки фахівця-політолога. Вона є засобом формування системи професійних умінь і навичок, особистісних якостей та ціннісних настанов діяльності майбутніх фахівців-політологів у сфері інформаційно-аналітичної роботи.
Під час виробничої політологічної практики теоретичні знання, отримані у процесі вивчення таких навчальних дисциплін, як «Вступ до спеціальності», «Вибори і виборчі системи», «Теорія політичних партій та партійних систем» набувають практичного сенсу, оскільки буденна інформаційно-аналітична діяльність змушує студента використовувати набутий раніше навчальний матеріал, пристосовуватися до конкретних вимог роботи з політично активними людьми, опановувати способи отримання, перевірки та викладу суспільно-політичної інформації тощо.
Керівництво практикою здійснює професорсько-викладацький склад кафедри політології та відповідальні працівники на базових об’єктах практики.
Мета виробничої політологічної практики в політичних партіях – закріплення та поглиблення знань студентів про політичні партії сучасної України, їх програмні цілі і завдання, принципи діяльності, організаційну побудову, тенденції розвитку, а також наближення майбутніх спеціалістів до актуальних проблем реального політичного життя, збагачення досвідом і навичками практичної політичної діяльності, підготовка їх до самостійної роботи в політичних інститутах.
Під час виробничої політологічної практики студент повинен знати:
– програму і статут, цілі й мету політичної партії;
– місце і роль даної партії в партійно-політичній системі України;
– функціональні обов’язки працівників управлінського апарату політичної партії;
– форми партійної роботи і партійного контролю;
– правовий статус, засоби забезпечення діяльності партії;
– специфіку роботи інформаційно-аналітичних структур політичної партії;
В процесі практичного стажування студент повинен виробити уміння:
1) аналізувати програми, статути політичних партій, партійних організацій;
2) оцінювати тип і характер політичних партій;
3) осмислити рівень відповідності практичної роботи партії, її організацій ідеологічним установкам партії;
4) виконувати функції експерта, аналітика, радника, консультанта в політичних партіях та партійних організаціях;
Політологічна практика проводиться на таких базових об’єктах як обласні, районні чи міські партійні організації політичних партій Івано-Франківської та сусідніх областей.
НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА
Навчальна педагогічна практика студентів є невіддільною складовою підготовки фахівців зі спеціальності 6.030104 – «Політологія». Вона відіграє важливу роль у професійній підготовці політологів, є з’єднуючою ланкою між теоретичним навчанням майбутніх викладачів-політологів та їх самостійною роботою в навчально-виховних установах, дає студентам початковий досвід педагогічної діяльності.
Даний вид практики терміном шість тижнів студенти проходять у восьмому семестрі навчання.
Виробнича політологічна практика студентів-політологів 4 курсу – це одна із форм професійної підготовки до роботи в навчальних закладах третього, четвертого рівня акредитації, передбачена освітньо-професійною програмою підготовки фахівців.
Мета практики: набуття студентами досвіду викладання фахових суспільно-політичних дисциплін, оволодіння формами та методами позакласної та позашкільної виховної роботи.
Консультування студентів-практикантів проводять викладачі-консультанти кафедри політології.
Базою виробничої політологічної практики є навчальні заклади Івано-Франківська І-ІV рівня акредитації. Серед них: Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківський медичний університет, Івано-Франківський університет права і будівництва імені Короля Данила та ін. Безпосередніми керівниками виробничої дослідницької практики є викладачі кафедри політології ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Загальне організаційне, навчально-методичне та наукове керування практикою здійснюється інституційним керівником.
Навчальна робота:
- ознайомлення з навчальними програмами з суспільно-політичних дисциплін навчального закладу («Політології», «Соціології», «Історії політичних та правових вчень», та ін.);
- відвідування занять із суспільно-політичних дисциплін та їх аналіз;
- підготовка та проведення лекційних занять;
- підготовка та проведення семінарських, практичних занять».
Методична робота: знайомство із планами роботи циклових комісій, педагогічних рад, навчально-методичних комісій, наукових семінарів та їх відвідування; знайомство із передовим досвідом викладання соціально-політичних дисциплін, методичними розробками, напрацьованими та опублікованими в навчальному закладі.
Виховна робота:
a) знайомство із планами виховної роботи навчальних закладів;
b) участь, підготовка та проведення виховних заходів (індивідуальних, групових, масових).
ВИРОБНИЧА ПОЛІТОЛОГІЧНА ПРАКТИКА В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Місцем проходження практики є насамперед обласні та районні органи державної влади і органи місцевого самоврядування. Практиканти працюють на посаді співробітників вказаних структур. При визначенні місця проведення практики враховуються технічні та організаційні можливості проведення стажування на належному рівні відповідно до вимог освітньо-професійної програми. До керівництва практикою студента залучаються досвідчені викладачі кафедри політології.
Метою практики є набуття досвіду управлінської та дослідницької діяльності, закріплення знань, отриманих при вивченні дисциплін нормативної та вибіркової частини освітньо-професійної програми, здобуття практичних навичок і вмінь, перевірка та оцінка професійних здібностей.
Завдання практики:
- вивчення досвіду та методів роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
- ознайомлення з сучасними технологіями та засобами діяльності державних службовців;
- інтеграція знань, умінь та навичок, формування творчого, дослідницького підходу до вирішення управлінських завдань у процесі виконання наукового дослідження;
- закріплення, уточнення та розширення системи знань з нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, які є інформаційним забезпеченням успішної професійної діяльності державних службовців;
- ознайомлення з практикою застосування нормативних документів,
- розробка проектів документів.
Питання, що підлягають опрацюванню в ході практики:
- завдання, методи та організація діяльності державного службовця;
- принципи і технологія індивідуального і колективного прийняття управлінських рішень державними службовцями;
- засоби оргтехніки і зв’язку та їх використання;
- аналіз статистичних та техніко-економічних показників роботи органу державної влади (органу місцевого самоврядування);
- підготовка проектів наказів, розпоряджень, довідок, звітів та інших службових документів;
- принципи та технології добору і розстановки кадрів, підвищення їх кваліфікації;
- розподіл обов’язків, делегування повноважень, підзвітність та відповідальність.