ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ З ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
спеціальність Середня освіта (історія)
І. ЄГИПЕТ І ПЕРЕДНЯ АЗІЯ
Історія
1.1. Особливості проблематики історії Стародавнього Сходу. Європа і Схід: дві структури і два шляхи цивілізаційного розвитку. Специфіка Давньосхідного цивілізаційного процесу. Проблеми хронології і джерел Давньосхідної історії в сучасній орієнталістиці. Сутність дискусій про азійський та античний спосіб виробництва та про “східну деспотію” як форму організації влади.
1.2. Періодизація староєгипетської історії і розвиток єгиптології. Природа та етногенез населення Стародавнього Єгипту. Археологія Єгипту. Історія Єгипту в Перший і Другий додинастичні періоди (IV тис. до Хр.).
1.3. Єгипет в період Раннього Царства (IV-Ш тис.до Хр.). Утворення загальноєгипетської держави в часи правління фараонів І і II династій. Єгипетська держава в період Стародавнього Царства-Епохи Великих Пірамід. Правління фараонів III- VI династій. Джосер. Хеопс. Уеернаф. Теті.
1.4. Перший Перехідний період в історії Давнього Єгипту. Двохсотрічне правління фараонів VІІ-Х династій. Єгипетська держава в епоху Середнього Царства. Правління фараонів XI- ХП династій. Ментухотеп. Аменемхет.
1.5. Другий Перехідний період в історії Стародавнього Єгипту. Правління фараонів ХV-ХVІ «гіксокських» династій. Велика Єгипетська держава в епоху Нового Царства (ХVI-ХІI ст. до Хр.). Правління фараонів XVIII династії. Яхмос І. Тутмос І. Тутмос III. Аменхотеп IV. Тутанхамон. Хоремхеб.
1.6. Єгипет в період правління XIX XX династій. Рамзес II Великий і Рамесидів. Єгипет в епоху Пізнього Царства (1075-525 рр. до Хр.). Лівійські(ХХІ- XXIV), Нубійська (XXV) і
Перська (XXVII) династії фараонів. Втрата незалежності.
1.7. Періодизація історії стародавніх цивілізацій Месопотамії і розвиток шумерології та ассиріологіі. Природа та етногенез населення Стародавнього Іраку. Археологія Месопотамії. Міста-держави Шумеру ранньодинастичної доби. Кіш. Урук. Ур. Лагаш.
1.8. Аккадське царство в XXIV-ХХШ ст. до Хр. Саргон Великий. Нарам-Суен. Шумеро- Аккадське царство III династії Ура в XXII-XXI ст. до Хр. Ур-Намму. Шульгі.
1.9. Старовавілонська (Аморейська) держава на початку II тис. до Хр.
Хаммурапі Середньовавідонська (Касситська) держава в друпй половині II тис. до Хр. Салманасар І.Тіглатпаласар І. Нововавілонська (Халдейська) держава в І тис. до Хр. Набопаласар. Навуходоносор ІІ. Набонід.
1.10. Староассирійська держава на початку ІІ тис. до Хр. Шамши-Адад. Середньоассирійська держава в другій половині ІІ тис. до Хр. Ашшур-Убалліт. Тукульті-Нінурта. Тіглатпаласар. Велика Новоасспрійська військова держана в І тис. до Хр Ашшурнаці-рапал II. Салманасар ІІІ. Тіглатпаласар ІІІ. Салманасар V. Саргон ІІ. Ассарходдон.Ашшурбанапал.
1.11. Природа та археологія Малої Азії Давньохеттська федеративна держава в ХVIII-XVI ст. до Хр. Лаборна І. Хаттусілі І. Мурсілі 1. Телепіна. Велика Новохеттська держава в XIV- XIII ст.до Хр. Суппілуліум І. Мурсілі II Муваталла ІІ. Тудхалія IV. Суппілуліум II.
1.12. . Троянське царство і Троянська війна в 80 рр. XII ст. ло Хр. Фрігійське царство. Гордій. Мідас. Лідійське парство. Гігес. Крез. Ванське царство (Урарту).
1.13. Природа і археологія Східного Середземномор’я. Вторгнення ізраїльських племен у Палестину. Формування єврейського народу і зародження держави. Фінікія і Фінікійська колонізація. Карфаген.
Дамаське царство і об’єднання Сірії. Бенхадад III . Ізраїльсько-іудейське царство. Саул. Давид. Соломон. Ізраїльське та Іудейське царство. Історія пророків.
1.14. Природа і етногенез населення Аравії. Північноаравійські племена і ранні державні утворення. Південноаравійські (давкьоєменські) держави в VI-ІІ ст.до Хр. (Маін, Саба,Катабан, Аусан, Хадрамаут, Хім’яріт).
Аналіз історичного джерела.
2.1. – Повчання Ахтоя Ш.
2.2. – Битва Рамзеса під Кадешем.
2 .3. – Шкільні повчання.
2.4. – Реформи Аменхотепа IV.
2.5. – Геродот про Єгипет.
2.6. – Закони Хаммурапі.
2.7. – Епос про Гільгамеша.
Хронологія.
3.1 Неолітичні культури Стародавнього Єгипту (Фаюмська, Тасійська, Бадарі).
З.2. Перший До династичний період історії Стародавнього Єгипту (Амратська культура).
З.3. Другий До династичний період Єгипту.
3.4. Раннє Царство Єгипту (І-ІІ династія).
3.5. Стародавнє Царство з Єгипті (ІІІ-ІV династія).
3.6. IV династія фараонів-будівничих пірамід (Хеопса і Хефрена).
3.7. 200-річний І Перехідний період розпаду Єгипту в часи VIІ-Х династій.
3.8. Середнє Царство (ХІ-ХІІІ династії).
3.9. ІІ Перехідний період 106-річного панування в Єгипті гіксосів (ХV-XVI династії гіксосів).
3.10. Нове Царство в історії Єгипту (ХVIII-XX династії).
3.11. ХVІІІ династія (Тутмос І-засновник світової Єгипетської держави).
3.12. Тутмос ІІІ – найбільший завойовник в єгипетській історії («Наполеон Єгипту»).
3.13. Ехнатон (Аменхотеп ІV) – релігійний реформатор.
3.14. Рамзес ІІ Великий (ХІХ династія).
3.15. Міжнародний договір між Єгиптом і хеттами.
3.16. ХІХ династія. Боротьба з «народами моря», які в 1260 р. завоювали Трою і знищили Хеттську державу.
3.17. ІІІ Перехідний період. Єгипет.
3.18. ХХ династія. Правління Рамесидів в Єгипті.
3.19. Пізнє Царство в Єгипті.
3.20. Правління Лівійської (ХХІ-ХХІІІ) династії в Єгипті.
3.21. Реформи Бокхоріса в Єгипті Пізнього Царства.
3.22. Правління Кушитської (ефіопської) ХХV династії в Єгипті.
3.23. Єгипет під владою Ассирії.
3.24. Правління ХХVІ Саїської династії («саїський ренесанс»).
3.25. Єгипет під владою Персії (ХХVІІІ-ХХХ династії).
3.26. Завоювання Єгипту Олександром Македонським.
3.27. Неолітичні культури Месопотамії (Джармо, Хассуна, Саморра, Ереду, Халаф).
3.28. Убедейська культура в Іраку (Прото-шумери).
3.29. “Всесвітній потоп”.
3.30. Урукська культура (післяпотопна) і формування шумерської цивілізації.
3.31. Культура Джемдет-Наср.
3.32. Ранньодинастична епоха в Месо-потамії. Утворення шумерських міст-держав(Кіш,Урук,Ур,Лагаш).
3.33. Аккадське царство Саргопідів (семітів).
3.34. Шумеро-аккадське царство III династії Уру.
3.35. Старовавілонське (аморейське) царство.
3.36. Правління Хаммурапі у Вавілонії.
3.37. Середньовавілонське (касситське) царство.
3.38. Занепад Вавілону (І Перехідний період).
3.39. Нововавілонський період піднесення держави, 3.40. Староассирійський період.
3.41. Новоассирійський період.
3.42. Тіглатпаласар III Ассирійський.
3.43. Асархаддон. Підкорення Ассирією Єгипту.
3.44. Ашшурбаніпал.Ніневійська бібліотека.
3.45. Нововавілонська держава.
3.46. Навуходоносар II.
3.47. Захоплення Кіром Вавілону.
3.48. Неолітична культура Чатал-Хююк в Малій Азії.
3.49. Давньохеттська держава.
3.50. Новохеттське Царство.
3.51. Вторгнення «народів моря» і розпад Хеттської держави.
3.52. Фрігійське царство.
3.53. Лідійське царство.
3.54. Захоплення Кіром Лідії.
3.55. Урарту (столиця Тушше).
3.56. Культура Ієрихона на Східному Середземномор’ї.
3.57. Держава Ебла.
3.58. Дамаське царство.
Аналіз історичних термінів:
Амон, Анубіс, Апіс, Атон, Бастет, Монту, Ісіда, Ка, Маат, Мін, Монту, Осіріс, Птах, Ра, Себек, Тот, Сет, Хатхор. Хор, Адар, Ану, Апсу/Абзу, Ашшур, Іштар/Інанна, Мардук, Набу, Нергал, Нінмах, Нінурта, Потоп, Син/Нанна, Тіамат, Шамаш, Еа/Ейя/Енні, Елліль/Енліль, Ерра, Хатті. Арінна, Телепін, Кібела (Кубаба), секера, номади, ном. рабіанум, баїрум, редум, тамкар, мушкенум.
Міри: лікоть (міх), долоня (шесп), палець (джеба), 1 хет (дерево), ха-та, ремен (плече), са, хекат, хену, дебен, данна, ашлу (мотузка), гар, куш (лікоть), курру, пан, сат. сіла, буру, іку, сар. талант, міна, сікль.
ІІ. ПІВДЕННА АЗІЯ і АМЕРИКА
Історія.
1.1.Природа і етногенез населення Стародавнього Ірану. Археологія Стародавнього Ірану. Політична історія Еламської держави в доіндоарійський період. Еламо-месопотамські війни. Політична історія Мідійського царства в індоарійський період. Взаємовідносини з кіммерійцями, скіфами і Лідією.
1.2. Виникнення Перської держави-імперії нового типу. Скіфський похід Дарія І і його європейська політика. Греко-перські війни і західна політика Перської держави. Падіння Перської держави і утворення імперії Олександра Македонського.
1.3. Завойовницька політика Персії (Кіра II, Камбіза II, Камбіза III) на Сході. Боротьба за вихід до Егейського моря. Взаємовідносини з Вавілоном, Фінікією і Єгиптом.
1.4. Природа і етногенез населення Середньої Азії. Середня Азія в складі Перської держави Ахменідів. Греко-Бактрійське царство. Кушанська держава. Парфянське царство.
1.5. Природа і етногенез населення Південної Азії. Археологія Індостану. Індуська цивілізація. Мохенджо-Даро і Харрапа.
1.6.”Ведійський період” і становлення ранніх держав індоаріїв в Індії (ХІІІ-VІ ст. до Хр.). «Буддійський період” і утворення загальноіндійської держави-імперії Маур’їв (V-ІІІ ст. до Хр.).
1.7. Політична історія Південної Азії в “класичний період” (II ст. до Хр. – V ст. по Хр.). Релігія Стародавньої Індії (водійська, буддизм, іудаїзм).
1.8. Природа і етногенез населення Стародавнього Китаю. Неолітичні витоки давньокитайської цивілізації. Найдавніші державні утворення в Китаї (Шань-Інь, Чжоу – західне).
1.9.Стародавній Китай за доби Східної Чжоу (VIII ст. до Хр. – III ст. по Хр.). Імперія Цінь – перша централізована держава конфуціанського Китаю. Імперія Західна Хань в III ст. до Хр. – І ст. по Хр. та її зовнішня політика. Імперія Східна Хань. Внутрішня політика і народні повстання.
1.10.Давньокорейські держави. Давньояпонські держави.
1.11.Цивілізація ольмеків. Цивілізація майя.
1.12.Етногенез населення Америки. Етногенез населення Африки.
1.13. Давній Схід: держава і суспільство. Давній Схід: специфіка регіонів і динаміка історичного процесу.
Аналіз історичних джерел.
2.1. Бехістунський напис царя Дарія І.
2.2. Геродот про боротьбу Дарія з Гарматою.
2.З. Геродот про похід Дарія у Скіфію.
2.4. Геродот про організацію Перської держави.
2.5. Реформи Дарія І.
2.6. Закони Ману.
2.7. Артхашастра або наука політики.
2.8. Рігведа.
2.9. Сунь-цзи, у-цзи. Трактати про військове мистецтво.
2.10. Реформи Ван Мана.
2.11. Реформи Шан Яна.
2.12. Реформи Цинь Шихуана.
2.13. Конфуціонські ідеї про державу.
2.14. Легістська модель держави.
Хронологія.
3.1.Кінець ІV-VІІ ст.. до Хр. – Еламська цивілізація.
3.2. XXII ст. до Хр. – утворення держави Елам із столицею в Сузах.
3.3. ХІІ ст. до Хр. – захоплення Вавілону Еламом.
3.4. 549 р. до Хр. – захоплення Еламу персами.
3.5. Кінець III- початок II тис. до Хр. – давньоіранська культура Алтиндепе.
3.6. ХVІІІ-ХVІІ ст. до Хр. – індо арійське вторгнення в Іран і в Середню Азію.
3.7. ХV-ХІV ст. до Хр. – розселення іранських племен в Ірані.
3.8. Х-VІІІ ст. до Хр. – об’єднання авестійських аріїв.
3.9. VII ст. до Хр. – Мідійське і Бактрійське царства. Зародження зороастризму.
3.10.625-584 рр. до Хр. – Мідійська держава за Кіаксара.
3.11. 558-530 рр. до Хр. – Перська держава Ахмепідів за Кіра II.
3.12. 539 р. до Хр. – підкорення персами Вавілону.
3.13. 530-522 рр. до Хр. – Перська держава за Камбіза II і завоювання Єгипту.
3.14. 522-486 рр. до Хр. – Перська держава за Дарія І.
3.15. 499-449 рр. до Хр. – повстання малоазійських греків і греко-перські війни.
3.16. 334-329 рр. до Хр. – похід Олександра Македонського на Схід і загибель Перської держави Ахмепідів.
3.17. 250 р. до Хр. – друга половина II ст.. до Хр. – Греко – бактрійське царство.
3.18. 250 р. до Хр. – III ст.. н. е.- Парфянське царство.
3.19. І-IV ст. н. е.- Кушанська держава.
3.20. V-ІV тис. до Хр. – Неолітичні культури Північно-західної Індії.
3.21. ХХІІІ-ХVІІІ ст. до Хр. – Індуська (Хараппська цивілізація).
3.22. ХІV-Х ст. до Хр. – розселення в Північно-західній Індії індоєвропейських племен Аріїв. Створення “Річведи”.
3.23. ІХ-VІІ ст. до Хр. – «Пізньоведійський період». Утворення перших держав в долині Гангу. (Махаджанапад).
3.24. VІ-Ш ст. до Хр. – “Буддійський період” в історії Індії.
3.25. 317-180 рр. до Хр. – утворення загально індійської держави-імперії Маурів.
3.26. 264-231 рр. до Хр. – правління Ашоки. Поширення буддизму.
3.27. ІІ-І ст. до Хр. – вторгнення в Індію греко – бактрійців, саків, парфян.
3.28. ІІ ст.. до Хр. – V ст.. н. е.- запис священного канону “Тіпітака”. “Класичний період” в історії Індії.
3.29. І-ІІІ ст. н. е.- розквіт держави Сатаваханів в Декані. Створення “Артхашастри” і “Законів Ману”.
3.30. 380-415 рр. н. е.- Гуптська держава за Чандрагупти II.
3.31.V-ІІІ тис. до Хр. – неолітична культура Яншао.
3.32. ХVІІ-ХІ ст. до Хр. – китайська держава Шан-Інь.
3.33. ХІ-VІІІ ст. до Хр. – період Західне Чжоу.
3.34. VІІІ-V ст. до Хр. – період Чуньцю (“Весна та осінь”).
3.35. VІ-V ст. до Хр. – Конфуцій.
3.36. ІV-ІІІ ст. до Хр. – період Чжань Го (“Воюючі царства”).
3.37. Середина IV ст. до Хр. – реформи Шан-Яна в царстві Цінь.
3.38. 221-207 рр. до Хр. – перша китайська імперія Цінь. Реформи Цінь Шіхуана.
3.39. 206 р. до Хр. – 8 р. н. е.- Західна Хань . Реформи У-ді. Великий Шовковий шлях.
3.40. 9-23 рр. – Ван Ман і його соціальні реформи.
3.41. 18-25 рр. – Повстання “Червонобрових”.
3.42. 184-207 рр. – Повстання “Жовтих пов’язок”.
3.43. 25-220 рр. – Східна Хань і початок епохи Середньовіччя.
3.44. ХІ-IIІ ст. до Хр. – неолітична культура “дзьомон” в Японії.
3.45. 300 р. до Хр. – 300 р. н. е.- культура «яйої».
3.46. III ст. до Хр. – перша корейська держава Чосон.
3.47. І-ІVст. – поява держав в Індонезії.
3.48. ІІ-І тис. до Хр. – цивілізація ольмеків в Месоамериці.
3.49. ІІІ-Х cт.. н. е. – розквіт цивілізації майя. Класичний період.
3.50. Перша половина XIII ст. – цивілізація Астеків.
3.51. 1438-1533 рр. – імперія інків.
Аналіз історичних термінів.
4.1. Ажі-Дахака – триголовий дракон, який має риси індоєвропейського змія. Іран.
4.2. Айрьяман – бог – покровитель аріїв-індоіранців. Бог -цілитель.
4.3. Айшма-дев. Бог грабунку і набігів. Іран.
4.4. Ангро-Майньо – повелитель девів. Злоносій. Іран.
4.5. Апам-Напат – дух води. Грозова блискавка. Іран.
4.6. Ардвісура-Анахіта- жіноча богиня води і родючості. Дочка Ахурамазди. Іран.
4.7. Арта (Аша Вахішта) – персоніфіковане начало справедливого світового Порядку. Іран.
4.8. Атар – божество вогню. Син Ахурамазди. Іран.
4.9. Ахурамазда – старший ахура. Відповідав за космічний порядок.
4.10. Веретрегна – бог війни і перемоги. Злієборець. Іран.
4.11.Зерван – бог часу і долі. Іран.
4.12. Їма – божественна Першолюдина. Син сонця. Засновник цивілізації. Цар світу в “золотий вік” його існування. Іран.
4.13. Мітра – божество сонця і дружби.
4.14. Агні (“вогонь”) – бог вогню. Посередник між людьми і богами. Індія.
4.15. Адітьї – шість (вісім) головних богів. Індія.
4.16. Асури – могутні демони, які протистоять богам.
4.17. Дайтьї – демони-гіганти.
4.18. Ашвіни – божественні брати-близнята. Ранні і вечірні часи. Індія.
4.19. Боги (деви) – “небесні” – один з головних класів індоіранських духів. Небесні: Дьямус – “Небо”, Веруна Мітра і ін. Повітряного простору: Індра, Ваю і ін. Земні: Агні, Сома і ін. Серед 33 богів 12 було адітьїв, 8 – васу, 2 рудри. Індія
4.20. Брахма – творець світу. Голова Трімурті. Індія.
4.21. Варуна – бог космічних вод. Цар всесвіту. Індія.
4.22. Васу (“добрі”) – група з восьми богів. Індія.
4.23. Ваю (“вітер”) – бог вітру. Індія.
4.24. Вівасват- солярне божество. Родоначальник людей. Індія.
4.25. Вішну – ведійське божество. Охоронець світу. Індія.
4.26. Гаруда – цар птахів. Індія.
4.27. Деві – дружина Шіви. Богиня-мати. Індія.
4.28.Індра – бог грому і блискавки. Воїн –колісничий. Щедрий покровитель людей. Індія.
4.29. Крішна – за походженням дровідійський обожнений герой. В індійській міфології – царевич.
4.30. Кубера – бог багатства. Індія.
4.31. Лакшмі (“знак”, “щастя”, ”красота”) — богиня багатства, щастя і краси. Дружина Вішну. Індія.
4.32. Нагі – змії з людськими головами. Індія.
4.33. Пітари – обожнені предки. Індія.
4.34. Праджапаті – бог творець всього сущого. Бог і батько богів.
4.35. Рама – епічний герой. Індія.
4.36. Сур’я (“сонце”) – божество сонця. Індія.
4.37. Шіва – повелитель лісу і тварин. Індія.
4.38. Яма – володар царства мертвих. Індія.
4.39. кріпшала – 0,122 г.
4.40. маша — 0,61 г.
4.41. карша – 9,76 г.
4.42. пала – 39,04 г.
4.43. ява – 0,24 см.
4.44. ангула – 2 см.
4.45. пада – 25 см.
4.46. аратні – 50 см.
4.47. кішку – 70 см.
4.48. хаста – 1 м.
4.49. гору та – 3,5км.
4.50.чі – 24 см.
4.51.чжан – 2,4 м.
4.52. му – 0,047 га.
4.53. цін -4,7 га.
4.54. шен – 0,35 л.
4.55. дань – 35 л.