17–18 грудня у м. Копенгагені відбулася ІІ-а Конференція з європейської наукової дипломатії. У ній взяв участь доктор філософії, випускник факультету історії, політології і міжнародних відносин, який наразі на волонтерських засадах долучається до роботи Навчально-наукового центру дослідження Центральної та Східної Європи Віталій Супрун.
У межах конференції Віталій Супрун виступив на першому пленарному засіданні «Європейська наукова дипломатія у світі, що швидко змінюється», а також взяв участь у круглому столі «Україна: від загрози до розширення можливостей – як наука в умовах війни може стимулювати інновації та зміцнювати наукову дипломатію».
Пленарне засідання включало виступи представників Європейської Комісії та держав-членів ЄС. Серед них заступниця генерального директора Генерального директорату з питань науки, досліджень та інновацій Європейської Комісії Signe Ratso, державний секретар Федерального міністерства досліджень, технологій і космічної галузі Німеччини Marcus Pleyer, спеціальний представник з питань науки, технологій та інновацій Міністерства Європи та закордонних справ Франції Thierry Damerval, виконувач обов’язків генерального директора Директорату з економічної, культурної та наукової дипломатії Міністерства закордонних справ Словенії Peter Japelj, віце-президентка Європейської федерації академій природничих та гуманітарних наук Marie-Louise Nosch. Модераторка пленарного засідання була заступниця голови Ради з політики у сфері досліджень та інновацій Міністерства освіти і досліджень Данії Mette Birkedal Bruun.
У своєму виступі Віталій Супрун порушив питання необхідності переходу від короткострокових інструментів підтримки до узгодженої довгострокової стратегії наукової дипломатії Європейського Союзу щодо України, наголосивши на масштабі викликів, з якими українська дослідницький сектор стикається в умовах повномасштабної війни. Окрему увагу було приділено тому, як європейська наукова дипломатія може сприяти підтримці та відбудові України, з акцентом на зміцненні стійких зв’язків між українськими та європейськими вченими. При цьому спільний людський науковий потенціал було визначено як ключовий актив для формування довгострокових, взаємовигідних партнерських відносин.
Другий захід, круглий стіл, об’єднав представників України, Польщі, Німеччини та Австрії. Учасниками круглого столу були старший радник з міжнародних відносин Німецької національної академії наук «Леопольдіна» Lucian Brujan, директор Представництва Польської академії наук у Києві Mateusz Białas, президентка Української наукової діаспори в Австрії Оксана Ільнар-Вусик, голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра Антонюк керівник відділу міжнародних зв’язків Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Сергій Луканюк. Модератор круглого столу був керівник підрозділу з обміну знаннями та розвитку мереж Німецької служби академічних обмінів (DAAD) Benedikt Brisch.
Під час круглого столу доповідь Віталія Супруна була присвячена трансформації Українських студій після 2022 року. Він поділився своїм баченням того, як Українські студії можуть функціонувати поза академічними рамками – як інструмент наукової дипломатії, рушійна сила європейської інтеграції та основа для розбудови стійкості України.
ІІ-а Конференція з європейської наукової дипломатії продемонструвала тісний зв’язок між науковими дослідженнями та формуванням політик ЄС, відкривши нові перспективи для співпраці між науковцями та представниками органів влади.
