14 серпня у м. Луцьку відбувся третій раунд загальнонаціонального круглого столу з питань українсько-польських відносин під співголовуванням заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка та ректора Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолія Цьося.
У заході, в якому взяли участь близько 40 провідних українських істориків та науковців з різних університетів і науково-дослідних центрів України, що спеціалізуються на вивченні українсько-польських відносин, були присутніми в.о. ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда (онлайн) та декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Ігор Гурак.
Серед учасників також були: голова Волинської ОВА Іван Рудницький, народні депутати України Володимир В’ятрович та Ірина Костанкевич, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Боднар (онлайн), заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України Андрій Наджос, директор Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров, співробітники УІНП.
Захід продовжив серію дискусій, розпочату за ініціативи міністра закордонних справ України Андрія Сибіги: перший раунд відбувся 20 червня в МЗС України, другий – 9 липня у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника в м. Івано-Франківську.
Мета круглого столу – об’єктивне дослідження трагічних сторінок спільної українсько-польської історії, зокрема «Волинської трагедії» 1943–1944 рр.
Учасники висловили стурбованість тенденцією до політизації в Польщі подій минулого, коли окремі політики використовують трагічні сторінки історії у вузькопартійних інтересах. Така практика, наголосили вони, шкодить відносинам між союзними державами й братніми народами України та Польщі.
В українських історичних дослідженнях підкреслюється, що протистояння між українцями та поляками мало передумови – зокрема насильницьку полонізацію українців та практику «пацифікацій». Трагічні події відбувалися як на Волині, так і в Галичині, а злочини мали місце з обох сторін, що призвело до значних жертв серед обох народів.
Символом взаємного прощення і примирення став спільний українсько-польський меморіал «Пам’ять. Скорбота. Єднання» у селі Павлівка Волинської області, відкритий у 2003 р. президентами України Леонідом Кучмою та Польщі Александром Кваснєвським.
Водночас учасники наголосили, що процес примирення не відповідає інтересам Кремля, який усіма способами намагається вбити клин між Україною та Польщею. Росія застосовує весь арсенал впливу на польське суспільство – від масової дезінформації до розпалювання ненависті – з метою поновлення конфлікту між українцями і поляками.
Змушені констатувати, що свідомо або несвідомо, але деякі політичні сили в Польщі стають інструментом у руках Кремля та його спецслужб. Яскравим прикладом є нещодавні інциденти у м. Варшаві, пов’язані з проведенням концерту російськомовного співака з Білорусі, які викликали суспільний резонанс і стали предметом маніпуляцій.
Українська сторона висловила щиру вдячність Польщі за безпрецедентну допомогу з перших днів російської агресії у 2014 р., яка набула особливого масштабу після початку повномасштабного вторгнення. Однак Росія не припиняє спроб підірвати єдність між нашими країнами та в середині міжнародної спільноти, яка підтримує Україну і засуджує агресора.
Виходячи зі спільних інтересів обох народів, українська академічна спільнота наголосила: трагедії минулого не повинні стати перепоною для майбутнього. Необхідний відкритий і чесний науковий діалог на основі об’єктивності та історичної правди.
За підсумками круглого столу, сторони:
- Ухвалили Спільну заяву, що містить заклик до відновлення роботи Форуму істориків та Форуму партнерства, які не збиралися понад вісім років.
- Підтримали ідею проведення наступної зустрічі у форматі міжнародної конференції з участю польських науковців, МЗС та інших органів влади, а також литовських колег-істориків.
- Позитивно відзначили діяльність українсько-польської Робочої групи з історичних питань під егідою міністерств культури обох країн, зокрема успішне проведення ексгумаційно-пошукових робіт у селі Пужники Тернопільської області.
Гідне вшанування жертв Волинської трагедії та інших трагічних подій українсько-польського протистояння відповідає інтересам обох держав.
МЗС України спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України і Українським інститутом національної пам’яті готує видання збірника наукових робіт, що ґрунтуються на архівних джерелах і об’єктивно описують «Волинську трагедію».
Міністерство висловлює вдячність українським історикам за державницьку позицію – не зводити все до питання «хто перший вчинив злочин», а ґрунтовно й чесно підходити до вивчення минулого, протидіючи маніпуляціям, які шкодять національним інтересам, особливо в умовах жорстокої війни Росії проти України.
